- підволікати
- -а́ю, -а́єш, недок., підволокти́, -очу́, -о́чеш, рідко підволочи́ти, -очу́, -о́чиш, док., перех., розм.Підтягати, наближати до чого-небудь, волочачи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підволікати
Смотреть что такое "підволікати" в других словарях:
відволікати — а/ю, а/єш, недок., відволокти/, очу/, оче/ш і відволікти/, ічу/, іче/ш; мин. ч. відволі/к, локла/, локло/; док., перех. 1) Волочучи кого , що небудь, віддаляти від певного місця. 2) перен. Відвертати, відривати когось або щось від кого , чого… … Український тлумачний словник
відволікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підволікати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
відволікання — я, с. Дія за знач. відволікати … Український тлумачний словник
відволікатися — а/юся, а/єшся, недок., рідко. 1) Залишати поза увагою кого , що небудь. 2) Пас. до відволікати 1), 3) … Український тлумачний словник
відволікти — див. відволікати … Український тлумачний словник
відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
відкладати — відкласти 1) (призначати здійснення, проведення чого н. на інший час), переносити, перенести, відтерміновувати, відтермінувати, відтягати, відтягувати, відтягти, відтягнути, відволікати відволікти 2) (класти кудись що н. на певний час, із певною… … Словник синонімів української мови
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
відволокти — див. відволікати … Український тлумачний словник
